У яго рамках беларускія ды ўкраінскія літаратары ды інтэлектуалы правядуць прэс-канфэрэнцыю і сустрэчу з чытачамі, пад час якой будзе прэзэнтаваная анталёгія сучаснай беларускай і ўкраінскай паэзіі «Зв’язокрозрив/Сувязьразрыў».
У вівторок, 16 травня 2006 року, з нагоди Дня солідарности з Білоруссю часопис «Критика» та Громадянська ініціятива «Знаю» влаштовує низку заходів на підтримку незалежної білоруської інтеліґенції.
В рамках цієї програми о 13:00 в інформаційній агенції УНІАН відбудеться прес-конференція українських і білоруських літератів та інтелектуалів за участи Ігара Бабкова, Андрея Хадановіча, Остапа Сливинського, Дзвінки Матіяш, а також Андрія Мокроусова (часопис «Критика»), Віктора Загреби (Ініціатива «Солідарність») і Дмитра Потєхіна (Ініціатива «Знаю!»).
О 15:00 в Культурно-Мистецькому Центрі Києво-Могилянської академії (вул. Волоська, 9) за сприяння Польського інституту у Києві відбудеться зустріч із білоруськими й українськими поетами та перекладачами Іґарем Бабковим, Марийкою Мартисевіч, Андреєм Хадановічем, Іваном Андрусяком, Василем Герасим’юком, Маріанною Кіяновською, Дзвінкою Матіяш, Мар’яною Савкою й Остапом Сливинським.
Під час зустрічі, окрім літературних читань, буде представлено антологію сучасної української та білоруської поезії «Зв’язокрозрив/Сувязьразрыў», яка щойно побачила світ у видав-ництві «Критика». Про неї говоритимуть упорядники Дзвінка Матіяш, Остап Сливинський та Андрей Хадановіч, відповідальний редактор часопису «Критика» Андрій Мокроусов, поети та перекладачі – учасники Антології. Модеруватиме зустріч літературний критик і редактор часо-пису «Критика» Богдана Матіяш.
Антологія сучасної української та білоруської поезії «Звя’зокрозрив/Сувязьразрыў» є унікальним проєктом. Це перше двомовне видання української та білоруської поезії не просто знайомить читачів із сучасною поезією, створеною в просторі двох культур, але й прописує те-риторію зв’язків і розривів між сьогочасними українськими та білоруськими авторами.
В Антології представлено вірші дванадцяти українських та дванадцяти білоруських авторів: від «патріярхів» до молодої (хоч і не наймолодшої, бо ці «молоді» народжені переважно в сім-десятих роках минулого століття) ґенерації поетів. Українську поезію представляють Олег Ли-шега, Василь Герасим’юк, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак, Іван Андру-сяк, Галина Петросаняк, Маріанна Кіяновська, Мар’яна Савка, Сергій Жадан, Андрій Бондар та Остап Сливинський. Поезію білорусів репрезентують тексти Уладзімера Арлова, Адама Глобу-са, Славаміра Адамовіча, Ігара Бабкова, Лявона Вольського, Сєржа Мінськевіча, Андрея Хада-новіча, Джеті Бурлак, Віктара Жибуля, Міхася Баярина, Марії Барадзіної та Вальжини Морт. Кожного з авторів репрезентують п’ять його текстів, поданих в ориґіналі та в перекладі.
Антологія поєднує тексти найкращих із найкращих сьогоденних поетів, які гідно представ-ляють свою культуру в діялозі з іншою. А може, з Іншим – тим, хто поруч, але лишається майже незнаним. Найважливішою справою є розпочати цей діялог, а далі він уже триватиме. Цю на-станову передає й оформлення книжки: вона має два – відповідно, український і білоруський – зачини-передмови: Ірини Старовойт і Валянціна Акудовіча, та жодного завершення. Розпочав-шись раз чи двічі, Антологія триває: у взаємному читанні й перечитуванні, коментуванні та ре-флексіях, зв’язках і розривах. І врешті, просто у відчутті доброї поезії.
Учасники зустрічі:
Іван Андрусяк (Київ). Поет, перекладач критик, журналіст. Автор поетичних збірок «Депреси-вний синдром» (1992), «Повернення в Ґалапаґос» (2001), «Сад перелітний» (2001), «Дерева і во-ди» (2002), «Часниковий сік» (2004), поезії та поезопрози «Отруєння голосом» (1996) та «Шарґа» (1999), книжки перекладів польського поета Анджея Бурси «Усмішка горлом» (1999) та американського поета Едварда Естліна Камінґса «Тюльпани й димарі» (2004, спільно з Катериною Борисенко). Лавреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» і премії «Благовіст».
Ігар Бабков (Мінськ). Поет, перекладач, філософ. Видавав філософський квартальник «Фраґ-менти», випустив дві поетичні збірки «Solus Rex» (1992) і «Герой війни за прозорість» (1998). Перекладає з англійської, німецької та старокитайської мов.
Василь Герасим’юк (Київ). Автор поетичних книжок «Смереки» (1982), «Потоки» (1986), «Ко-смацький узір» (1989), «Діти трепети» (1992), «Осінні пси Карпат» (1999), «Серпень за старим стилем» (2000), «Поет у повітрі» (2002), за яку був удостоєний Шевченківської премії; «Була та-ка земля» (2003). Автор і ведучий радіопрограми «На межі тисячоліть».
Маріанна Кіяновська (Львів). Авторка поетичних збірок «Інкарнації» (1997), «Вінки сонетів» (1999), «Міфотворення» (2000), «Кохання і війна» (2002, у співавторстві з Мар’яною Савкою), «Книга Адама» (2004), «Звичайна мова» (2005). Переможниця конкурсу молодих «Привітання життя» ім. Богдана-Ігоря Антонича (1999). Перекладає польську поезію ХІХ і ХХ століть: Цип-ріяна Каміля Норвіда, Юліяна Тувіма, Мірона Бялошевського та інших.
Марийка Мартисевіч (Мінськ). Поетка, перекладачка.
Богдана Матіяш (Київ). Літературний критик, аспірантка катедри філології Києво-Могилянської академії, редакторка часопису «Критика».
Дзвінка Матіяш (Київ/Люблін). Літературознавець, письменниця, перекладачка. Авторка ро-ману «Реквієм для листопаду» (2005). Перекладає з англійської, польської, білоруської, російсь-кої мов. Переклала книгу Леоніда Плюща «У карнавалі історії» (2002). Упорядниця і переклада-чка українського видання поетичної збірки Андрея Хадановіча «Листи з-під ковдри» (2002).
Андрій Мокроусов (Київ). Відповідальний редактор часопису «Критика».
Мар’яна Савка (Львів). Авторка поетичних збірок «Оголені русла» (1995), «Малюнки на камені» (1998), «Гірка мандрагора» (2002), «Кохання і війна» (2002, у співавторстві з Маріанною Кі-яновською). Пише вірші для дітей (книжки «Корова кольорова», 2002; «Чи є в бабуїна бабуся?», 2003). 1998 року здобула першу премію в конкурсі видавництва «Смолоскип».
Остап Сливинський (Львів). Поет, перекладач, філолог-славіст. Автор поетичних книжок «Жертвоприношення великої риби» (1998), «Полуднева лінія» (2004). Ініціятор синтетичних мистецьких проєктів «Повільне дзеркало» (1998–1999), «Чотири сторони світла» (2001), співор-ганізатор міжнародного поетичного фестивалю «Скрипти/Inscriptis». Лавреат Літературної пре-мії ім. Б.-І. Антонича (1997). Перекладає з англійської, білоруської, болгарської, польської мов.
Андрей Хадановіч (Мінськ). Поет, перекладач, критик. Першу книжку віршів «Листи з-під ко-вдри» видав 2002 року, одразу в українському перекладі. Автор збірок «Старі вірші» (2003), «Листи з-під ковдри» (2004), «Земляки, або білоруські лімерики» (2005) і «From Belarus with love» (2005). Перекладає з англійської, польської, російської, української та французької мов.
Каментары